Щаслива, 10.01.2021 21:52
Питання до тих, хто припинив спілкуватися з матір'ю/батьком (по слідах)Глибокі і відверті коментарі вийшли в темі про сестру, більше 900. Кілька людей написало, що не спілкувалося з одним чи обома батьками. Я повністю на тій стороні, що, як сказала Бяка, якщо діти не спілкуються з батьками - значить, батьки дуже сильно постарались. В зв'язку з чим питання:як ви ухвалили для себе це рішення?як ви його озвучили і витримували? вам ваші мами/тата не дзвонили, не розпитували, не нагадували, що "яжемать" тощо?як ви боролися з "щолюдискажуть"?що ви взагалі відчували після того, як це зробили?як ви плануєте вирішувати питання з потенціальними хворобами/безпомічністю/смертю батьків, якщо ви, наприклад, єдина дитина?Тема жива, актуальніша, ніж здавалося б. Буквально вчора говорила з подругою - ззовні ідеальна сім'я, але якось послала вона маму під три чорти, не спілкувалася місяць. Але потім до неї прийшов чоловік її сестри і сказав: так не можна, мама плаче, давай дзвони тощо. І тепер щоранку і щовечора вона мамі пише/дзвонить. Хоча там і мама не токсична (це 100%, бо інакше подруга б сказала і я б це знала давно), просто довела своїми окремими проблемами. А що казати про токсичних.
Loading...