5500, 14.11.2024 06:32
є момент опускання рук.Я сьогодні повинна поїхати до його ендокринолога, по завданню лікаря, який візьметься за сина, якщо вдасться вмовити на лікування.Хоч ендокринолог і дуже чуйна як людина, хоч вона і впевнена,що він не транс, хоч я звичайно і дам їй грошей як за повноцінний прийом, але мені вже ніяково, що я відволікаю, що я мамка бігаю дізнаюся за синочка, що я вимушена щось вигадати на роботі, що відлучитися на пару годин і тд.що в мене є енергія, можливості, здібності, і я замість того, щоб направляти їх на корисне, на підвищення рівня життя, соціального рівня і тд. вимушена зливати в вирішення проблем, які син, кого виховала я, вирішив влаштувати на його і мою голову.Честно, от я зараз дивлюся на 10 тис дол, які в мене назбиралися - і думаю, а може махнути в Австралію в тур, ну я ж ніколи в житті не попаду туди, це дорого. Ну не на цицьки ж сину я збирала ті гроші?. А відкладати на майбутнє, а воно в мене є? а може серце стане через деякий час. і так вже півтора місяці - сердце давить постійно, тиск високий, цукор мабуть теж високий, зранку в роті як в сахарі
Loading...