5500, 29.10.2024 19:32
дівчата, хочу вас запитати ще поради, як діяти (матеріальне питання)давайте поки що моє відношення до самого факту камінгауту, до моєї віри в дігноз, до мого сприйняття і прийняття - залишимо осторонь настільки, наскільки можливо.я писала десь вище, він навчається на магістратурі і щось трохи підробляє. Малувато звичайно як для 22 років, але в мене є можливість його утримувати. в мене була відговорка самої для себе - хай шукає шось по душі, чим береться за все підряд малооплачуваєме, щоб прогодуватися.Зараз звичайно все змінилося. Якось я в момент відчула, що треба стоп, відлучати від груді негайно. Якщо людина якийсь час готувала це, то вона на щось розраховувала. На те, що все життя пити гормони, робити операцію, купувати косметику, додаткову одежу, мати труднощі з працевлаштуванням і т.д., має ж бути якась калькуляція-план? Я перестала готувати вдома (я вдома мало харчуюся, в основному на роботі чи десь), а раніше звичайно "ресторанне меню", власноручні пельмені, та свіжий хліб через день, бо подобається мені взагалі стирчати на кухні.Ну і просто зараз тупо не можу його годувати, поки він їсть гормони.Якщо перші дні він бігав в кулінарію в новус, замовляв піццу, шаурму, ходив в магазин за хлібом-сиром-ковбасою-соком, то потім покупки зменшились до хліба і печива до чаю, інше під'їдав що знайде - щось моє, щось з морозилки, якась консервація, якісь макарони, якась картопля.Зараз закінчилося все-все, є тільки часник і якісь банки с аджикою.він поки що мовчить на цю тему, але ж скоро має заговорити, як їсти схочеА ще є комуналка, побутові витрати і тд. ну невже він розраховував на моє пожиттєве спонсорство? Так, останні декілька років в мене помітно підвищилось "благосостояние" і статус на роботі. Але почекайте, зі мною спонсорство ніхто не обговорював, і взагалі, то всьо примножується, як то кажуть - щоб внукам легше жилося, а не щоб чоловіку цицьки пришивати.
Loading...