Mrs_Berimor, 24.03.2023 18:03
в принципі - так, я бачу себе в нормі лише в Україні. На початку війни я розмірковувала, як буде краще, і зрозуміла, що свою долю я пов?язую з Україною. Розумію, що не все тут гладко - але я хочу кращої долі тут, а не десь "у примах". Відповім на можливі питання:- я маю право на виїзд- мій чоловік має право на виїзд- у мене свій бізнес, теоретично я б могла витратити час, перевезти обладнання (як зробили деякі мої колеги), нострифікувати диплом і працювати там. Тимчасовий виїзд безглуздий абсолютно, а ось постійний - мав би сенс, але повторюсь, мені подобається жити тут. І так, не останнім аргументом було й те, що якщо всі виїдуть, то після закінчення війни тут не буде куди повертатись. А я хочу максимально зберегти те, що є. Я киянка - це моє місто, його доля мені не байдужа. І теж, не в першу чергу, але - у мене багато знайомих пішли на фронт.. Не лікарі - просто чоловіки.. Один загинува.. Такі люди мене надихають. Я не герой, але що можу для країни - я роблю. Мій вклад - економічний, перш за все.П.С У мого чоловіка 10 річний досвід еміграції, в 90 ще виїхав з країни, через приблизно 10 років повернувся. Має паспорт іншої країни, теоретично, могли б скористатися і виїхати. Не хоче ні він, ні я.
Loading...