ma ma rusya, 16.05.2019 00:51
А мені запам'яталось 1-ше травня. Мамі тоді сказали, що на демонстрацію іти не варто, тим більше з дітьми, але не пояснили чому. На демонстрацію не пішли, натомість цілий день з подружками гралися з ранку до пізнього вечора на околиці Києва. Пам'ятаю калюжі після дощу, жовтий пилок у калюжах. Якраз початкова школа.І вже потім - дозиметри, як терміново відправляли дітей подалі від Києва. Мене з бабушкою посадили на потяг до Москви, а звідти ми поїхали у Володимирську область. І ціле літо їздили місцями її дитинства по Золотому кільцю Росії. Брат був вже підлітком - полетів сам до інших родичів на Кубань. А батьки лишилися. І потім - голі балкони, без килимів, якихось меблів, які там стояли, стосів газет і т.і. Як потім у школі на перерві всі мусили пити молоко у трикутних пакетах. Як Коцюбинське стало Чорнобильською зоною, а наша околиця поблизу нього - ні. І як батьки іронізували, що то все двірники стояли на нашій околиці і відганяли радіацію мітлами, щоб багатомільйонний Київ не став Чорнобильською зоною, бо не напасешся на всіх бюджету для виплат.В тому віці над тим не замислювався. А тепер - мороз по шкірі.
Loading...