Smile, 21.03.2019 18:47
І не минає, не минає!І вже, напевно, не мине.Тривога душу розпинає:а що, як любиш не мене?Я по-латині: аморе, амо!Невже від цього рятунку немає?А море, мамо,а море, мамо, теж не минає.А море, амо, аморе, амо,Аморе, амо! А ти єдин.Я обламаю хвилинам пальці,Щоб не сплітались в печаль годин.Розпались хмари на міліграми,і всох колодязь каламаря.Куди забігти? Аморе, амо…На карті місяця теж моря.Чманіє сад од квітучої рясності.Іду, збиваю росу хвощів…Море Кризисів.Море Ясності.Море Дощів.
Loading...