CatFix, 16.03.2019 19:29
ну для мене все виглядає так:1. яйцеклітини - власність жінки (якщо вона не віддала їх кудись на донорство). Вона має право вирішувати, що з ними робити. Ось жінці треба було саме йяцеклітини і зберігти і потім робити з ними, що захоче. Хоче - від чоловіка зробить собі дитину, а може розлучаться і від іншого чи донора зробить дитину. 2. ембріон, тут в залежності від ситуації: - ембріон від пари чи ембріон для пари (коли один з партнерів не може надати свій біоматеріал через бесплідність чи якщо пари однієї статі) - власність пари 50/50 відсотків. Тому доля ембріона вирішується згідно домовленостей пари. Як акурат в тій угоді. - ембріон з самого початку для одного батька (самотньої мами чи тата). Тоді права належать цій людині. Ну і відносно ситуації конкретної, то шкода, але така вже угода була підписана. Так, в житті багато що може змінитися, яле люди мають дотримуватися угод завжди, а не залежно від настрою і бажань. Бо інакше виникають ситуації як у нас з Кримом... і гарантом Росією і з угодами з цією країною. Я завжди за те, що батько і мати мають рівні і права і обов'язки, і відповідальність до дітей. І не можна з одного боку казати "моє тіло - моя справа", а потім чомусь очікувати від батька допомоги, аліментів і так далі. Або це таки твоя справа, або таки справа двох. Щодо чоловіка... я розумію його рішення вбити ембріонів як таке, що він просто не хоче мати більше з якихось причин дитину з цією конкретною жінкою. Бо відчуває свою відповідальність по відношенню до своїх дітей і не зміг би потім не приймати участі в їх житті, знаючи, що у нього є діти! Це дуже вірна позиція насправді, якщо трактувати чоловіка як таку саму людину з правами і відчуттями, як і жінку.
Loading...