CatFix, 15.03.2019 14:46
моя бабуся була чудовим математиком і до 65 років працювала головним бухом на дуже великому заводі. Потім її моя вмовила звільнитися з моїм братом сидіти замість того, щоб в рочок йшов до садочку, бо мала зі мною дуже поганий досвід. Все життя бабуся активна, бігала за маршрутками ще в 89 років. А потім якось почала все забувати, розмовляти з людьми уявними і так далі. В фізичній формі була добрій майже до смерті, у 94 роки. У 92 роки організувала втечу з будинку в Криму. Напакувала в вузлик з простирадла речей, посуд, виламала брамку і втекла, поки я вдома дитину присипляла і не чула (бо у людей з деменцією часто таке, що думають, що їх ув'язнили, що хочуть їх вбити і так далі). За хвилин 20 я помітила її відсутність, бігала вулицями найближчими - не могла її знайти. Машиною потім їздили, знайшлася вона в 5 км від будинку. Це я до фізичної форми. А ось голова - капець був повний з цією швидко прогресуючою деменцією. Ох, ви не уявляєте, як я вмовляю постійно моїх все продати. А тато каже: щоб я свій будинок, який мій тато-мама будували, продав окупантам? Щоб і мене вижили? Не дозволю. Я розумію цю позицію. Хоча жити там пекельно важко морально. Сподіваюся, хоча б інтернет їм залишать - можливість с кимось нормальним спілкуватися і бачити інший світ і точку зору
Loading...